Банки втратили третину прибутку через 50% податок: чому НБУ проти, а МВФ не проти

Чистий прибуток українських банків за перше півріччя 2026 року скоротився на третину — до 54 млрд грн, хоча прибуток до оподаткування зріс. Причина не в бізнесі банків, а в державі: підвищена ставка податку на прибуток 50% забирає майже половину зароблених коштів. Це вже третє введення такої ставки за 2023-2026 роки, і НБУ прямо критикує ідею продовжити її ще й на 2027-й, тоді як МВФ не заперечує проти такого рішення. Розбираємо цифри півріччя і позиції сторін у цій суперечці.

Головне

• Чистий прибуток платоспроможних банків України за I півріччя 2026 року становив 54 млрд грн — на 32% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
• Прибуток до оподаткування за той самий період зріс на 9% у річному вимірі, до 108,57 млрд грн: банки заробляли більше, просто левову частку забрав податок.
• Причина зниження чистого прибутку — підвищена ставка податку на прибуток банків 50% (замість базової для сектору 25%), яка знову діє з 2026 року після пільгового 2025-го.
• Голова НБУ Андрій Пишний ще восени 2025 року, коментуючи ухвалення чергового підвищення, назвав таку практику шляхом до податкового арбітражу і тінізації банківського сектору.
• МВФ визнає, що ставка вже закладена в бюджетну декларацію, і не виступає категорично проти її застосування у 2027 році, хоча й не вважає це оптимальним рішенням.

Цифри півріччя: менше прибутку при кращих показниках бізнесу

Дані НБУ показують парадоксальну на перший погляд картину. Прибуток банків до оподаткування зріс на 9% порівняно з першим півріччям 2025 року, до 108,57 млрд грн — це ознака здорового зростання кредитування і стабільної чистої процентної маржі (7,8%). Але після сплати податку від цього зростання майже нічого не залишилося: чистий прибуток впав на 32%, до 54 млрд грн.

Показник 6,5%, який зустрічається в частині публікацій щодо прибутку банків у 2026 році, стосується огляду НБУ за I квартал 2026 року (не за повне півріччя) — тому в цій статті використано підтверджений показник за I півріччя, 9% (за даними Опендатабот і НБУ).

Різниця між цими двома цифрами — і є розмір податкового навантаження. Базова ставка податку на прибуток для банків в Україні становить 25% (удвічі вища за стандартну ставку 18% для інших секторів економіки). Підвищена ставка 50% — це тимчасовий інструмент: вона вже діяла у 2023-2024 роках, у 2025 році сектор працював за пільговою ставкою 25%, а з 2026 року підвищення повернулося знову. Для порівняння: за 2025 рік банки отримали 126,5 млрд грн чистого прибутку і сплатили 84,8 млрд грн податку на прибуток — саме за пільговою ставкою.

Хто платить найбільше: держбанки тримають більшість сектору

Частка державних банків у загальному чистому прибутку сектору за перше півріччя 2026 року становила 60% (32,46 млрд грн із п’яти держбанків). Це означає, що зниження чистого прибутку через податок торкається насамперед банків з державною участю, які традиційно формують основний фінансовий результат галузі. Найбільший внесок у прибуток сектору традиційно робить Приватбанк.

При цьому обсяг відрахувань у резерви зріс у 2,62 раза, до 9,25 млрд грн, а приплив коштів населення до банківської системи — насамперед на строкові депозити — тривав протягом періоду. Зростання відрахувань у резерви — очікуваний процес нормалізації після кількох років занижених показників, а не сигнал погіршення якості кредитного портфеля.

Позиція НБУ: ризик тінізації найпрозорішого сектору

Голова НБУ Андрій Пишний ще у жовтні 2025 року, коментуючи ухвалення закону про чергове підвищення ставки, публічно виступив проти цієї ідеї. За його аргументацією, банківський сектор і без того несе непропорційне податкове навантаження: працюючи за постійною ставкою 25% (удвічі вищою за базову для інших секторів), банки на той момент уже двічі платили додатково підвищені 50%, забезпечуючи третину всіх податкових надходжень до бюджету — це в 15 разів більше за частку сектору у ВВП.

Позиція МВФ: не оптимально, але прийнятно

МВФ формулює позицію обережніше. Фонд визнає, що продовження податку на 2027 рік не є оптимальним рішенням і стримує природне нарощування капіталу банками, знижуючи інвестиційну привабливість сектору та його спроможність фінансувати повоєнну відбудову. Водночас Фонд не заперечує категорично проти застосування ставки у 2027 році, оскільки вона вже врахована в бюджетній декларації і, разом із заходами з покращення податкової дисципліни, здатна забезпечити додаткові надходження на рівні 0,4% ВВП.

Прогноз одного з представників МВФ ще прямолінійніший: банкам варто готуватися до того, що подібне підвищення може повторитися і втретє — з огляду на стабільно високу потребу України у внутрішніх бюджетних надходженнях протягом наступних років.

Що це означає для банківського сектору далі

Процес уже просунувся далі за рівень дискусії: 16 червня 2026 року профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт №15262 про продовження підвищеної ставки 50% на 2027 рік, попри заперечення НБУ. Остаточне голосування в парламенті на момент публікації ще не відбулося, тож формально рішення не ухвалене — але вектор руху вже окреслений. Окремий сигнал у цьому контексті — НБУ вже з 2027 року повертає обов’язкові буфери капіталу для банків, приводячи нормативи достатності у відповідність до стандартів ЄС, що додатково впливатиме на здатність банків нарощувати кредитування.

Якщо податкове навантаження чи вимоги до капіталу вашого банку впливають на ваші плани з міжнародними розрахунками чи структуруванням капіталу, варто розібратися в цьому заздалегідь. Зв’яжіться з нами.

Висновки для тих, хто працює з банківським сектором

Для бізнесу і приватних клієнтів пряме зниження чистого прибутку банків поки не означає обов’язкового погіршення умов обслуговування — приплив депозитів і кредитна активність за даними НБУ продовжуються. Але податкова невизначеність на горизонті 2027 року — сигнал стежити за:

• рішенням щодо ставки податку на прибуток банків на 2027 рік у рамках бюджетного процесу;
• запровадженням нових буферів капіталу та нормативів достатності з 1 січня 2027 року;
• офіційними коментарями НБУ щодо стабільності сектору в наступних звітних періодах.

Ми в Xpaid пояснюємо, як українське податкове регулювання банківського сектору впливає на умови роботи з капіталом і платіжною інфраструктурою, щоб ви орієнтувалися в контексті перед ухваленням власних рішень.