Як купити акції іноземної компанії з України чи ЄС

Отже, ви вирішили придбати кілька акцій Apple чи ASML? Механічно це приблизно так само легко, як замовити книжку в інтернеті. Складне це те що оточує транзакцію: чи дозволяє ваша країна вивести гроші, який брокер візьме вас у клієнти і що ви винні податковій? І відповіді будуть геть різні залежно від того, сидите ви в Києві чи в Кракові. То що ж робити в кожному з цих сценаріїв?

Що насправді потрібно, щоб купити іноземні акції

Знадобиться чотири речі:

• Брокер. Приватні особи не можуть торгувати на біржі напряму. Брокер – це ліцензований посередник, який приймає ваше замовлення, виконує його на ринку й зберігає акції компаній на вашому рахунку.
• Рахунок у цього брокера. Його відкриття означає перевірку особи, підтвердження адреси й запитання про ваші доходи та походження коштів.
• Гроші, які можуть законно потрапити на цей рахунок. Саме цей крок найчастіше псує нерви, і залежить він передусім від того, де ви живете.
• Розуміння податків. Ви щось винні і з прибутку, і з дивідендів, причому здебільшого ніхто не утримує це за вас автоматично.

Якщо ви живете в країні ЄС, усі чотири пункти дуже прості. Відкриваєте рахунок у європейського брокера, надсилаєте гроші SEPA-переказом і купуєте. Ось буквально і все.

А от якщо ви живете в Україні, третій пункт перетворюється на юридичне обмеження. В умовах воєнного стану Національний банк тимчасово забороняє транскордонні розрахунки за купівлю цінних паперів і сплату брокерських комісій, а платежі на користь торговців цінними паперами блокує повністю. Поповнити рахунок в іноземного брокера з українського банківського рахунку фізична особа зараз не може.

Це не означає, що інвестувати зовсім неможливо. Просто доведеться шукати інший законний маршрут. І тут важливо, де ви живете, а не яке у вас громадянство: громадянин України, який живе у Варшаві, іде європейським шляхом.

Як обрати брокера

Єдиного “найкращого брокера у світі” не існує, і кожна стаття, яка стверджує протилежне, – це просто проплачений матеріал. Але є кілька питань, на які варто відповісти, перш ніж обирати:

• Чи зможете ви взагалі поповнити рахунок звідти, де живете? Ставте це питання першим, бо воно відсіює більшу частину списку ще до того, як усе інше почне мати значення. Брокер із чудовими комісіями, якому ви не можете законно надіслати гроші, – це не варіант.
• Чи він регульований і ким саме? Ліцензія від серйозного регулятора – національного органу в ЄС, SEC і FINRA у США – означає нагляд, відокремлене зберігання клієнтських активів і компенсаційну схему на випадок банкрутства. Будь-яка платформа, яка не може чітко відповісти на це питання, – поганий вибір.
• Що буде з вашими грошима, якщо брокер збанкрутує? Компенсаційні схеми мають ліміти, і вони різняться. У ЄС національні схеми компенсації інвесторам зазвичай обмежують суму на одного інвестора. Цю цифру варто знати заздалегідь.
• До яких ринків він дає доступ? Якщо вам потрібні американські акції, це можуть майже всі брокери. А от якщо йдеться про конкретну європейську біржу чи щось екзотичне, перевірте до відкриття рахунку.
• Скільки це коштує насправді? Три окремі речі: комісія за угоду, конвертація валюти, коли ви купуєте у валюті, якої не тримаєте, і плата за зберігання чи неактивність. Останнє стосується тих, хто торгує рідко.
• Чи зможете ви вивести гроші назад і як саме? Способи виведення, комісії та ліміти важать не менше за поповнення. Для клієнтів із юрисдикцій підвищеного ризику брокери часто дозволяють виводити кошти лише на той рахунок, з якого ви поповнювали, – і це робить перше поповнення доволі важливим рішенням.

Якщо ви живете в ЄС

Як уже було сказано, якщо ви зараз перебуваєте в країні ЄС, увесь процес доволі простий. Зазвичай він складається з чотирьох кроків:

1. Відкрийте брокерський рахунок, який працює у вашій країні. Більшість європейських брокерів працюють по всьому ЄС, але юрособа, яка зрештою вестиме ваш рахунок, зазвичай призначається за країною вашого проживання. Готуйтеся до стандартного онбордингу: документ, що посвідчує особу, підтвердження адреси, податковий номер і запитання про ваші доходи та досвід інвестування.
2. Поповніть його SEPA-переказом. Перекази в євро в межах ЄС дешеві й зазвичай надходять протягом дня. Обов’язково надсилайте з рахунку, оформленого на ваше ім’я, бо брокери здебільшого відхиляють платежі від третіх осіб.
3. Купуйте. Знайдіть акцію, оберіть біржу, якщо варіантів кілька, вирішіть, скільки купуєте, і виставте ордер.
4. Збережіть документи. Річна виписка від брокера – це те, що знадобиться вам для сплати податків.

Варто мати на увазі дві речі:

• Одна й та сама компанія може бути в лістингу на кількох біржах. Німецький інвестор часто може купити ту саму американську акцію на американській біржі за долари або на німецькій за євро. Можна й так, і так.
• Витрати на конвертацію нікуди не діваються. Якщо ваш рахунок у євро, а ви купуєте за долари, гроші конвертуються. Курс брокера зазвичай значно кращий за банківський, але це все одно витрати, які накопичуються, і вони виникають знову, коли ви продаватимете.

Чому європеєць не може купити американський ETF

Акцій це не стосується – Apple, Microsoft, Nvidia та інші чудово купуються з рахунку в ЄС. А от ETF це стосується. За правилами PRIIPs будь-який пакетний продукт, який продають роздрібним клієнтам, повинен мати Key Information Document (документ із ключовою інформацією), а більшість американських емітентів ETF його ніколи не готували. Без цього документа європейські брокери за законом зобов’язані заблокувати ордер.

Зверніть увагу: для вас це не незаконно – обмеження стосується права брокера продавати, а не вашого права купувати й володіти. Обхідний шлях є: UCITS ETF, зареєстровані в Європі, які відстежують ті самі індекси й мають усі документи, що їх вимагають правила ЄС.

H3: ADR: як купити іноземну компанію на американській біржі

American Depositary Receipt (ADR) – це сертифікат, який випускає американський банк-депозитарій і який представляє акції іноземної компанії. Самі акції зберігаються в банку-кастодіані в країні реєстрації компанії. А на американській біржі торгується саме ADR, у доларах. Тож компанію, яка має лістинг лише в Токіо чи Сан-Паулу, все одно можна купити через звичайний інструмент, що торгується у США, а дивіденди конвертуються в долари ще до того, як надійдуть на ваш рахунок.

Категорій дві:

• Спонсоровані ADR створюються спільно компанією та банком-депозитарієм на підставі формальної угоди, і більшість із них торгується на NYSE чи Nasdaq із повною звітністю перед SEC.
• Неспонсоровані ADR випускає банк-депозитарій без участі самої компанії. Це означає, що всі витрати лягають на власника, а банк часто не зобов’язаний ані передавати повідомлення для акціонерів, ані забезпечувати право голосу. Такі папери зазвичай торгуються “поза біржею” (over the counter).

Кілька корисних деталей:

• Комісії утримують із ваших дивідендів. Банки-депозитарії беруть плату за зберігання – зазвичай від частки цента до кількох центів за акцію на рік, і вираховують її саме з дивідендних виплат, а не виставляють окремим рахунком.
• Податок біля джерела нікуди не зникає. Країна реєстрації компанії утримує свою частку ще до конвертації дивідендів, а потім те, що надійшло, оподатковує вже ваша країна.
• ADR є не в кожної компанії. Покриття обмежене, а сам ADR можуть скасувати, якщо компанія йде з біржі або банк закриває програму.
• Ліквідність дуже різна. Спонсоровані ADR із біржовим лістингом торгуються активно, а от позабіржові – часто ні.
• Для інвесторів з ЄС ADR зазвичай доступні через європейських брокерів, на відміну від ETF, зареєстрованих у США. Якщо вам потрібен конкретний ADR, перевірте його доступність у брокера ще до відкриття рахунку.

Як купити акції в Україні

В умовах воєнного стану Національний банк обмежив рух коштів за кордон з інвестиційною метою. Станом на момент публікації ситуація виглядає так:

• Карткові платежі заблоковані. Розрахунки за кордоном за купівлю цінних паперів і сплату брокерських комісій картками, випущеними українськими банками, заборонені, а платежі за MCC-кодом 6211 – торговля цінними паперами – блокуються повністю.
• Іноземні цінні папери не можуть залишити депозитарну систему. З 1 січня 2025 року цінні папери іноземних емітентів не можна вивести із системи депозитарного обліку України на час дії воєнного стану. Винятків небагато: корпоративні дії емітента та звірення записів Центрального депозитарію з міжнародними депозитаріями.

Інвестування як таке не закрите й не заборонене. Обмеження стосуються саме грошей, які перетинають кордон заради купівлі цінних паперів. Вони не забороняють купувати іноземні акції всередині України й не впливають на рахунок, який ви вже маєте за кордоном.

Реалістичних варіантів є кілька. Зверніть увагу: обидва перевірені станом на дату публікації. Перш ніж діяти, обов’язково перевірте актуальність інформації.

Купівля через українського брокера

Певні іноземні цінні папери НКЦПФР допустила до обігу в Україні. Ви купуєте їх через ліцензованого українського брокера, за гривню, у межах внутрішньої операції – тож транскордонні обмеження НБУ не діють, бо ніщо не перетинає кордон. Коли регулятор уперше допустив акції компаній зі S&P 500 до торгів в Україні, він виходив з того, що їхню якість уже підтверджено лістингом за кордоном.

У серпні 2026 року Комісія допустила ще п’ять іноземних UCITS ETF, зареєстрованих у Німеччині та Ірландії.

Вам потрібно буде відкрити рахунок у брокера з ліцензією НКЦПФР, пройти верифікацію особи, поповнити рахунок у гривні й купити те, що доступно.

Що варто врахувати:

• Вибір невеликий. Купити можна те, що допущено, а не весь світовий ринок.
• Вивести папери не вийде. З 1 січня 2025 року цінні папери іноземних емітентів не можна вивести із депозитарної системи України, поки триває воєнний стан.
• Ліквідність низька. На українському ринку ці інструменти торгуються не надто активно, а це впливає на те, наскільки легко й за якою ціною ви зможете їх продати.

Рахунок в іноземного брокера

Володіти іноземними акціями саме по собі не проблема – українське законодавство це дозволяє. Проблема в тому, щоб відправити гроші до брокера: цей шлях складний і заплутаний.

Найкраще він підходить трьом групам: тим, хто вже мав рахунок в іноземного брокера до запровадження обмежень; тим, хто має дохід або рахунок за кордоном, які взагалі не проходять через українську банківську систему; і тим, хто релокувався й тепер обслуговується в банку десь у ЄС.

Для всіх інших усе залежить від е-ліміту – механізму, який дозволяє фізичним особам переказувати за кордон обмежену річну суму, зокрема й для інвестування. Його призупиняли, частково відновлювали й неодноразово переглядали з 2022 року, а в серпні 2026-го НБУ оголосив про черговий пакет валютних послаблень. Будь-яку цифру, названу де завгодно, зокрема й тут, потрібно звіряти з поточною позицією регулятора. Запитайте свій банк, що він проведе саме сьогодні, бо банки застосовують ці правила по-різному.

Дві речі варто знати незалежно від обраного шляху:

• Гроші мають надходити з рахунку, оформленого на ваше ім’я. Брокери зазвичай відхиляють платежі від третіх осіб.
• Готуйтеся підтверджувати походження коштів. Ваш банк майже напевно про це запитає, і саме це найчастіше стає причиною блокування переказу.

Перевезення готівки через кордон

Є ще один шлях, який дехто пробує: взяти гроші фізично, перетнути кордон і занести їх у європейський банк. Все законно, але кілька речей варто мати на увазі:

• Коли ви виїжджаєте з України. Резиденти можуть перевозити до еквівалента €10 000 готівкою без письмового декларування. Понад цю суму ви зобов’язані задекларувати кошти письмово й надати документи, що підтверджують їхнє законне походження. Якщо цього не зробити, настає відповідальність за статтею 471 Митного кодексу: штраф у розмірі 20% від суми перевищення. Провезете €15 000 без декларації – штраф порахують із €5 000 перевищення.
• Коли ви в’їжджаєте до ЄС. Поріг той самий – €10 000, але декларування тут обов’язкове без винятків. Кожен, хто в’їжджає до ЄС або виїжджає з нього з такою сумою чи більшою, мусить декларувати її на митниці.

Перевезти готівку насправді неважко – складнощі починаються, коли ви вносите її на рахунок. Документи про походження коштів пояснюють, звідки взялися гроші. Вони не пояснюють, як ці гроші фізично потрапили до країни. А без митної декларації європейський банк має внесок готівкою, який не може обґрунтувати.

Якщо ви перевозите готівку через кордон, декларуйте її навіть тоді, коли сума менша за поріг і декларування необов’язкове, і збережіть декларацію з відміткою. Це займає кілька хвилин, а часу згодом заощаджує чимало.

Ми зібрали чек-лист про те, що спричиняє блокування і як підготуватися ще до переказу коштів: тут.

Який спосіб найкраще працює для великих сум

Для великих сум, приблизно від €10 000 і вище, найефективніший спосіб – цифрові активи, тобто крипта, і працює він у чотири кроки: активи конвертуються через ліцензованого європейського постачальника, відкривається рахунок у необанку на ім’я самого клієнта, підтверджуються доходи та походження коштів для цього банку, а далі йде переказ у євро на рахунок брокера.

Це ланцюжок, у якому кожна ланка залежить від попередньої. Рахунок відкриють лише тоді, коли документи будуть у порядку. Переказ пройде лише тоді, коли банк буде задоволений підтвердженням походження коштів.

Реального зручного аналога для таких сум немає, принаймні поки що. Є ліцензовані та зручні сервіси на кшталт TransferGo чи Genome, але вони розраховані на невеликі перекази – вистачить, щоб поповнити рахунок на кілька сотень чи кілька тисяч євро. Єдиний інший варіант – фізично перевозити готівку через кордон з усіма деклараціями та паперовою тяганиною, яку це передбачає.

Що відбувається після купівлі

Ордер виконується миттєво. Усе інше потребує трохи більше часу:

• Розрахунок (settlement). Угода підтверджується одразу, але юридично акції стають вашими саме в момент розрахунку. Ринки США, Канади та Мексики проводять розрахунок наступного робочого дня після угоди (T+1). ЄС, Велика Британія та Швейцарія досі працюють за схемою двох днів (T+2) і мають перейти на T+1 11 жовтня 2027 року.
• Дивіденди. Якщо компанія їх виплачує, кошти автоматично зараховуються на ваш рахунок – за вирахуванням податку, утриманого від джерела в країні реєстрації компанії.
• Корпоративні дії: спліти, злиття, зміни назви, делістинг. Усе це відбувається з вашими акціями без вашої участі, а брокер обробляє такі події за вас.
• Річна виписка. Її формує кожен брокер. Саме цей документ знадобиться вам для подання податкової декларації.

Податки

Податків тут два типи: той, що утримують за кордоном у момент виплати доходу, і той, що ви винні вдома. І один одного вони не скасовують.

Дивіденди американських компаній оподатковуються від джерела за ставкою 30% для нерезидентів. Подання форми W-8BEN (її брокер зазвичай збирає ще під час онбордингу) знижує ставку до договірної. За конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Україною та США, чинною з 5 червня 2000 року, для звичайних акціонерів ця ставка становить 15%. З приросту капіталу нічого не утримують – США не оподатковують нерезидентів за такими доходами.

Якщо ви податковий резидент України:

• Дивіденди оподаткування від іноземних компаній – 9% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору, разом 14%
• Інвестиційний прибуток від продажу акцій – 18% ПДФО плюс 5% військового збору, разом 23%

Інвестиційний прибуток – це різниця між тим, за скільки ви продали, і тим, скільки заплатили, причому обидві суми переводяться в гривню за курсом НБУ на дату кожної операції. Збитки за рік можна зарахувати проти прибутків.

Якщо є конвенція про уникнення подвійного оподаткування, сплачений за кордоном податок можна зарахувати в рахунок вашого українського зобов’язання. Але для цього потрібне офіційне підтвердження сплати податку та виписка від брокера, а податкова може вимагати ще й нотаріально засвідчений переклад. І що б ви не робили, 5% військового збору сплачуються в Україні в будь-якому разі.

Декларувати податки ви маєте самостійно, бо з іноземного доходу за вас їх ніхто не утримує. Річна декларація за попередній рік подається до 1 травня, а сплатити податок потрібно до 1 серпня.

Якщо ви податковий резидент країни ЄС, ставки й правила будуть національними – єдиної ставки для всього ЄС не існує. Одні країни оподатковують приріст капіталу за фіксованою ставкою, інші за прогресивною, а десь після певного строку володіння прибуток узагалі звільняється від податку. Ваш брокер може утримувати податок на місці, а може й ні. Якщо ви не впевнені, що саме до вас застосовується і що робити, зверніться до місцевого бухгалтера за консультацією.

Типові помилки й що перевірити перед першою купівлею

Ось поширені помилки, яких варто уникати:

• Не знати, як ви виводитимете гроші. Перевірте правила виведення ще до першого поповнення. Брокери часто дозволяють клієнтам із країн підвищеного ризику виводити кошти лише на той рахунок, з якого ті поповнювали.
• Вважати, що куплені в Україні акції потім можна перевести за кордон. З 1 січня 2025 року іноземні цінні папери не можуть залишити депозитарну систему України, поки триває воєнний стан.
• W-8BEN. Форма діє до останнього дня третього календарного року після підписання. Тобто якщо ви підписали її у 2026 році, вона спливе 31 грудня 2029-го. Дозволите їй спливти – і утримання з американських дивідендів підстрибне з 15% назад до 30%, а з виручки від продажу можуть додатково утримувати 24%. Брокери зазвичай надсилають нагадування, але дехто все одно ігнорує їх або забуває.
• Не фіксувати вартість купівлі в гривні одразу. Український інвестиційний прибуток рахується в гривні за курсом НБУ на дату кожної операції. Відновлювати історію угод за кілька років у квітні можливо, але це буде дуже неприємний досвід.
• Брокери не займаються вашими податками. З іноземного доходу ніхто не утримує український податок і ніхто не подає декларацію за вас. Декларація ваша, і подати її треба до 1 травня.
• Поповнювати з чужого рахунку. Такі платежі майже завжди відхиляють, гроші повертаються, але часто повільно.
• Не перевіряти, на якій біржі ви купуєте. Одна й та сама компанія часто торгується в кількох місцях і в різних валютах. Оберете не дивлячись – і можете заплатити за конвертацію, якої могло й не бути.