Національний банк України оприлюднив детальну хронологію наглядових дій щодо Сенс Банку — державного банку, що опинився в центрі резонансного антикорупційного розслідування. З кінця 2022 року регулятор ухвалив понад 100 рішень, а матеріали 21 перевірки передали до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Держфінмоніторингу. Це один із найширших публічно задокументованих наглядових кейсів у банківській системі України за останні роки.
За даними НБУ, за вказаний період щодо Сенс Банку провели три інспекційні перевірки дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три перевірки виконання санкційного й валютного законодавства. Система наглядових дій охопила весь спектр регуляторних вимог — від базового банківського комплаєнсу до AML-стандартів і контролю за санкційними режимами. За результатами перевірки, завершеної у квітні 2025 року, регулятор виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку — інформацію негайно передали до правоохоронних органів.
У серпні 2026 року НАБУ та САП оприлюднили матеріали операції «Форест Гамп», що викрила схему легалізації 150 млн грн, у якій фігурують особи, пов’язані з банком. Після публікації цих матеріалів НБУ отримав підстави для рішення: Комітет з питань нагляду визнав голову наглядової ради Миколу Гладишенка таким, що не відповідає вимогам незалежності. Нацбанк зажадав саме припинення повноважень, а не відсторонення, та обрання нового члена ради. Кабінет міністрів підтримав цю позицію, а 27 серпня 2026 року до складу наглядової ради призначили Наталію Дегтярьову.
НБУ наголосив, що двічі звертався до НАБУ та САП із запитами про матеріали розслідування до їх оприлюднення, однак щоразу отримував відмову через режим таємниці досудового слідства. Регулятор підкреслив: усі рішення ухвалювалися виключно на підставі верифікованих фактів і законодавчої логіки — без впливу політичного тиску чи непідтверджених звинувачень. НБУ також відкрив окреме провадження щодо оцінки ділової репутації та відповідності вимогам незалежності всього складу наглядової ради — не лише одного її члена. Нацбанк закликав уряд як основного акціонера завершити формування ради в повному складі й вжити персональних заходів щодо всіх осіб, згаданих у матеріалах справи.
Що це означає для капіталу
Кейс Сенс Банку показує: регуляторний нагляд в Україні виходить далеко за межі стандартного фінансового аудиту й охоплює корпоративне управління, персональну відповідність і дотримання санкційного законодавства. Для бізнесу та власників капіталу, що використовують державні банки як розрахункових або фінансових партнерів, це сигнал про системний і наскрізний характер наглядових процедур — НБУ документує порушення роками й передає матеріали антикорупційним органам без зволікань.
Для фінтех-компаній і платіжних провайдерів, що взаємодіють із банківською інфраструктурою, посилений акцент регулятора на AML/KYC-комплаєнсі, санкційному скринінгу та незалежності органів управління є прямим сигналом підвищеної регуляторної уваги. Понад 100 наглядових рішень у рамках одного кейсу — свідчення того, що регулятор має волю й інструментарій для тривалого системного тиску навіть щодо банків із державною участю.
Індикатор
- 100+ — наглядових рішень НБУ щодо Сенс Банку з кінця 2022 до серпня 2026 року, що охоплюють банківський нагляд, фінансовий моніторинг і санкційний комплаєнс.
- 21 — матеріалів передано до правоохоронних органів, ДПС та Держфінмоніторингу за результатами наглядових перевірок банку.
- 150 млн грн — сума, яку НАБУ та САП пов’язують із легалізацією коштів у межах операції «Форест Гамп», де фігурують особи, пов’язані із Сенс Банком.
- Квітень 2025 — дата завершення перевірки, під час якої НБУ виявив масив таємних протоколів колегіальних органів банку й передав їх до правоохоронців.