Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підтримала законопроєкт №15501, внесений Кабінетом Міністрів 10 серпня 2026 року. Документ вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, запроваджуючи пряму відповідальність за переслідування осіб, які повідомляють про порушення у сфері фінансового моніторингу. Закон є частиною ширшого пакету реформ, необхідних для вступу України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Законопроєкт №15501 встановлює два рівні відповідальності. Перший — адміністративний: посадовці підприємств та організацій, які чинять тиск на викривача — примушують до звільнення, накладають дисциплінарні стягнення або застосовують інші негативні заходи, — отримують штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) за перше порушення та від 100 до 300 НМДГ за повторне. Другий рівень — кримінальний: незаконне звільнення працівника у зв’язку з його повідомленням про порушення фінансового моніторингу тягне кримінальне переслідування керівника. Окремо встановлено відповідальність за незаконне розголошення персональних даних викривача.
Одночасно Кабмін зареєстрував два супутніх законопроєкти. Законопроєкт №15503 вносить зміни до Цивільного кодексу: надає юридичним особам право на спростування у разі отримання неправдивих повідомлень про порушення та звільняє від відповідальності осіб, що ненавмисно поширили недостовірну інформацію. Законопроєкт №15504 підвищує розміри адміністративних штрафів у фінансовому секторі в цілому. Усі три документи утворюють єдиний регуляторний пакет, відповідність якому Рада з платежів у євро (European Payments Council) висуває як обов’язкову умову для розгляду заявки на членство у SEPA.
Паралельно у Верховній Раді триває розгляд законопроєкту №14327-1 — про створення реєстру банківських рахунків громадян та реєстру бенефіціарів трастів для цілей AML/CFT, що також є обов’язковою умовою SEPA-інтеграції. Уже з 2 лютого 2026 року в Україні запрацював електронний кабінет суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), що замінив паперові комунікації захищеним цифровим доступом до єдиної інформаційної системи фінмоніторингу. Ці кроки формують нову інституційну архітектуру, сумісну з AML/CFT-стандартами ЄС.
Що це означає для капіталу
Для власників капіталу та учасників фінансових ринків підтримка НКЦПФР законопроєкту №15501 є сигналом прискорення регуляторної конвергенції між Україною та ЄС. Захист викривачів — не формальність: відповідно до українського законодавства з протидії відмиванню коштів, внутрішні повідомлення є одним із ключових інструментів раннього виявлення схем легалізації та фінансування тероризму всередині фінансових установ. Нові санкції зобов’язують роботодавців до реального, а не декларативного дотримання вимог щодо захисту таких осіб.
Для бізнесу, що здійснює транзакції між Україною та Єврозоною, вступ до SEPA означатиме зниження вартості та часу євро-переказів до рівня внутрішньоєвропейських платежів. Ухвалення пакету законів №15501–15504 є необхідним, проте не достатнім кроком: законодавча agenda включає ще щонайменше законопроєкт №14327-1 та ряд інших структурних вимог. Кожен ухвалений закон, утім, скорочує дистанцію між українською платіжною системою та євростандартом.
Компліанс-підрозділи, аудитори та HR-служби фінансових установ вже зараз повинні переглянути внутрішні процедури захисту осіб, що повідомляють про порушення (whistleblower policies): нові норми встановлюють прямі кримінальні ризики для керівників, відповідальних за кадрові рішення щодо таких працівників.
Індикатор
- 10 серпня 2026 — дата реєстрації у Верховній Раді пакету законопроєктів №15501, №15503 та №15504, внесених Кабінетом Міністрів як умова SEPA-реформ.
- 30–100 НМДГ — адміністративний штраф за перший факт тиску на викривача порушень у фінансовому моніторингу; 100–300 НМДГ — за повторне порушення.
- 36+ — країн-учасниць SEPA, платіжна інфраструктура яких стане доступнішою для українських операторів після виконання всіх регуляторних умов.
- 2 лютого 2026 — дата запуску електронного кабінету СПФМ, цифрового каналу взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу з уповноваженим органом.